65-у річниці створення Української Головної Визвольної Ради відзначатимуть на державному рівні

Президент України Віктор Ющенко підписав указ про святкування 65-ї річниці створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР). Відповідний документ розміщений на офіційному сайті голови держави в середу.

Згідно з указом, уряд України протягом тижня повинен розробити план заходів з підготовки та відзначення у 2009 році 65-ї річниці створення. Так, передбачається, що урочисті і наукові заходи будуть організовані в липні в Львівській області.

Крім того, в жовтні в Києві проведуть урочисті збори з нагоди 65-ї річниці створення УГВР та 67-ї річниці створення Української Повстанської Армії . Передбачається організація виставок матеріалів про боротьбу Українського народу за незалежність у XX столітті та ролі у ній УГВР.

У вересні в Києві за участю Національної академії наук України буде проведена наукова конференція, присвячена створенню і діяльності УГВР.

Протягом 2009 року буде видана науково-популярна література з історії УГВР, проведені конференції, круглі столи з історії визвольної боротьби в Україні, випуск в обіг поштової марки та конверта, присвячених 65-й річниці створення УГВР, здійснення спецпогашення поштової марки

Український інститут національної пам'яті, Державний комітет архівів України і Служба безпеки повинні сприяти доступу науковців і громадськості до матеріалів, пов'язаних з діяльністю УГВР.

Міністерству освіти і науки, Українському інституту національної пам'яті доручено вживати заходів з об'єктивного висвітлення у навчальному процесі теми українського національно-визвольного руху 40-50-х років XX століття та ролі в ньому УГВР.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України повинен забезпечити широке освітлення в ЗМІ святкування 65-х роковин створення УГВР.

Довідка

Українська Головна Визвольна Рада була створена в 1944 році як підпільний всеукраїнський парламент, а його секретаріат - підпільний український уряд.

Представляла національно-визвольний рух і проголошував своєю метою незалежність України, борючись з радянським режимом і німецькими окупантами.

Ющенко ветував закон про референдум: він не відповідає європейським стандартам

Президент України Віктор Ющенко застосував право вето до Закону "Про всеукраїнський референдум", прийнятий Верховною Радою 5 червня. Про це повідомили у прес-службі Президента з посиланням на заступника глави Секретаріату Президента - представника президента у Конституційному Суді Марину Ставнійчук.

"Закон потребує значного змістовного доопрацювання з метою відтворення у ньому базових європейських демократичних стандартів щодо проведення референдумів. Йдеться, зокрема, про встановлення чітких вимог до питання, яке виноситься на референдум. Крім того, закон вимагає і суттєвого техніко-юридичного опрацювання", - сказала заступник глави Секретаріату.

Так, зазначила вона, відповідно до прийнятого парламентом закону предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання, за винятком тих, з яких референдум не допускається згідно з Конституцією України; всеукраїнський референдум за народною ініціативою - це спосіб прийняття громадянами рішення з будь-якого питання, за винятком тих, що передбачені статтею 74 Конституції України (щодо законопроектів з питань податків, бюджету, амністії).

"Отже, закон фактично допускає проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою з питань правозастосовчого, виконавчого характеру, які належать, зокрема, до повноважень судів, органів прокуратури, слідства, органів виконавчої влади тощо, а також щодо висловлення недовіри будь-якому органу державної влади", - пояснила Ставнійчук.

Вона наголосила, що такий підхід не відповідає конституційним засадам поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову, а також не враховує Рішення Конституційного Суду (від 27 березня 2000 року №3-рп/2000), яке тлумачить, що чинна Конституція не передбачає інституту висловлення недовіри на всеукраїнському референдумі, в тому числі проголошеному за народною ініціативою, Верховній Раді України чи будь-яким іншим конституційним органам державної влади як можливої підстави дострокового припинення їх повноважень.

Також прийнятим 5 червня законом всупереч нормам Конституції України Верховну Раду наділено повноваженнями призначати всеукраїнський референдум про схвалення нової редакції Конституції України. Проте, згідно з Основним Законом держави, Верховна Рада уповноважена призначати всеукраїнський референдум лише з питань, визначених статтею 73 Конституції України, тобто з питань щодо зміни території України, підкреслила Ставнійчук.

Зауваження, за її словами, викликають і положення закону, що встановлюють обов`язок Президента України проголосити всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо під вимогою про його проведення підписалося не менше ніж три мільйони громадян України, які мають право голосу, та за умови, що підписи під цією вимогою зібрано не менше як у двох третинах областей і не менше як по сто тисяч підписів у кожній області.

Так, за цим законом президент України зобов`язаний видати відповідний указ протягом семи днів з дня отримання постанови Центральної виборчої комісії про загальні підсумки збирання підписів громадян під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму.

Однак такий законодавчий припис викладено без урахування згаданої правової позиції Конституційного Суду, згідно з якою, зокрема, Президент України має здійснювати перевірку щодо відповідності Конституції питань, які пропонується винести на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, зазначила Ставнійчук.

Також, за її словами, закон усупереч нормам Конституції (статтям 93, 96, 154, 156) встановив порядок реалізації права законодавчої ініціативи у Верховній Раді щодо внесення змін до Конституції України, порядок роботи парламенту, вимоги щодо кількості голосів народних депутатів, необхідних для прийняття того чи іншого рішення парламентом.

Суттєві зауваження викликають і норми закону щодо безпосередньої процедури організації й проведення референдуму, сказала заступник глави Секретаріату Президента.

"Не можуть бути підтримані також положення закону, які визначають правові наслідки всеукраїнського референдуму, - додала Ставнійчук. - Так, статтею 38 закону серед правових наслідків всеукраїнського референдуму передбачено, зокрема, обов`язковість для розгляду його результатів державними органами, до компетенції яких належить питання прийняття відповідних рішень.

Це не відповідає конституційним вимогам щодо безпосередньої обов`язковості акта народного волевиявлення (статті 5, 69 Конституції України). За правовими позиціями Конституційного Суду України, висловленими, зокрема, в Рішеннях від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005, від 16 квітня 2008 року № 6-рп/2008, результати народного волевиявлення, отримані через референдум, є обов`язковими; рішення, прийняте на всеукраїнському референдумі, є остаточним і не потребує затвердження або схвалення Верховною Радою України чи будь-якими іншими органами державної влади України.

Таким чином, повністю ігнорується воля народу при проведенні всеукраїнського референдуму як обов`язкового і остаточного рішення. За цих умов Президент України як гарант прав і свобод громадян України ніколи не підпише такий Закон", - пояснила вона.

З огляду на перелічені та багато інших зауважень правового характеру Президент України повернув Закон "Про всеукраїнський референдум" парламенту на повторний розгляд зі своїми відповідними пропозиціями.

Нагадаємо, Ющенко вже заявляв, що не підписуватиме закон про всеукраїнський референдум, прийнятий нещодавно Верховною Радою. Про це глава держави сказав під час обговорення президентського проекту оновлення Конституції зі студентами, викладачам та науковцями Харківщини.

"Якщо коротко, то, думаю, що ні", - сказав Ющенко, відповідаючи на запитання викладача одного з ВНЗ про те, чи підпише він ухвалений парламентом цей закон.

Нагадаємо, 5 червня ВР 296-ма голосами ухвалила закон про всеукраїнський референдум.

Предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання за винятком тих, з яких референдум не допускається згідно з Конституцією України.

Згідно із законом, всеукраїнський референдум за народною ініціативою - це спосіб прийняття громадянами рішення з будь-якого питання за винятком тих, що передбачені статтею 74 Конституції України (щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії).

Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошує Президент України.

Як відомо, президент Ющенко більш як два місяці тому вніс на розгляд Верховної Ради свої зміни в Конституцію.

МВС створить національну базу даних ДНК. Державі це коштуватиме 155 млн грн

Міністерство внутрішніх справ України ініціює створення впродовж 2009-2013 років єдиної національної бази даних ДНК. Про це сьогодні на прес-конференції повідомив заступник міністра внутрішніх справ Петро Коляда, передає УНІАН.

За словами заступника міністра, міністерство розробило концепцію державної цільової програми, яку необхідно ввести в дію впродовж зазначеного терміну і на яку, у разі схвалення Кабінетом міністрів, необхідно витратити 155 млн грн.

Як зазначив Коляда, серед іншого ця концепція передбачає створення правових підстав для формування національної бази ДНК; створення єдиної мережі баз даних з автоматизованим обліком ДНК осіб, підозрюваних або звинувачених у скоєнні злочину, осіб, узятих під варту, засуджених; біологічних слідів, вилучених під час огляду місця події, проведенні інших слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, невпізнаних тіл.

Концепція також передбачає автоматизацію і вдосконалення різних етапів ДНК-аналізу, застосування загальносвітових стандартних наборів реактивів для ідентифікації осіб, дотримання вимог міжнародних стандартів з організації роботи лабораторій молекулярно-генетичної ідентифікації і таке інше.

Як відзначив начальник науково-дослідного експертно-криміналістського центру МВС України Іван Красюк, в базу даних зараз занесені ДНК понад 1700 осіб, які скоїли вбивство зі зґвалтуванням.

У листопаді Державна дума Росії ухвалила у третьому читанні закон "Про державну реєстрацію генома в РФ". За закон одноголосно проголосували 19 листопада 398 депутатів.

На думку авторів документа, це підвищить "ефективність боротьби зі злочинністю, зокрема з тероризмом і екстремізмом". Зокрема, закон передбачає формування федеральної бази даних ДНК-інформації "за невпізнаними трупами, невстановленими особами, біологічний матеріал яких вилучений у ході слідчих дій".

Нещодавно повідомлялося, що влада Китаю має намір створити базу даних зразків ДНК для полегшення пошуку зниклих дітей: таким чином у країні сподіваються справитися з проблемою торгівлі людьми. Планується, що вже до кінця травня буде налагоджена розгорнена мережа, до якої увійдуть більш ніж 200 інформаційних ДНК-центрів.

Болгарин встановив рекорд, об'їхавши велосипедом Чорне море за 39 днів

Болгарин В'ячеслав Стоянов, що народився в Криму, об'їхав на велосипеді Чорне море за 39 днів. Про це він сам повідомив в електронному листі незалежній онлайн-газеті "Новый Севастополь".

Велосипедист поінформував, що "екологічну велосипедну експедицію навколо Чорного моря "Життя без сміття" успішно завершено. Встановлено рекорд об'їзду Чорного моря на велосипеді від Варни до Варни (Болгарія) – 5100 км за 39 днів".

Як стверджує Стоянов, під час екологічної експедиції він зібрав "достатньо матеріалу про забруднення Чорного моря сміттям і причини його забруднення".

За інформацією газети "Новий Севастополь", велосипедна експедиція Стоянова навколо Чорного моря стартувала в Софії 24 травня. Маршрут пролягав через Болгарію, Румунію, Україну (Крим), Росію, Грузію і Туреччину.

Метою експедиції Стоянова була пропаганда культури "роздільного викидання сміття і використання екологічно чистого транспорту".

Стоянов народився в Алушті. Виріс у місті Килія Одеської області. Зараз живе і працює у столиці Болгарії – Софії.

Як повідомлялося, вірогідність забруднення кримських пляжів все ще існує через наслідки аварії танкерів у Керченській протоці. Напередодні пляжного сезону у відділі екології і здоров'я санітарно-епідеміологічної служби МОЗ обіцяли не відкривати пляжі, на яких СЕС виявить забруднення нафтопродуктами.

З підтопленого наметового містечка на Львівщині врятували 9 туристів, а в Карпатах - 13

7 липня в гірському селі Каменка Сколівського району Львівської області спецпідрозділ пожежно-рятувального загону врятував із підтопленного наметового містечка 9 туристів, повідомили в прес-центрі ГУ МНС України в Львівській області.

Близько 20.00 внаслідок підвищення рівня води в річці Кам'янка під загрозою затоплення опинилося наметове містечко, розташоване на заводі.

Після надходження інформації про небезпеку було організовано проведення рятувальних робіт, в результаті яких із зони можливого затоплення були виведені шестеро дорослих і троє дітей і переправлені в безпечне місце.

Крім того, вчора в Івано-Франківській області рятувальники МНС знайшли групу з 13 туристів, які заблукали в Карпатах, повідомили в Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій.

Туристи загубилися 6 липня, у Верховінському районі, поблизу села Дземброня. Вони пішли в тумані на гору Вухатий Камінь і не повернулися

БЮТ не хоче йти на канікули. ПР оголосила ультиматум, а Литвин прагне всіх помирити

ракція БЮТ не збирається йти на парламентські канікули і наступного тижня ініціюватиме проведення додаткових пленарних засідань. Про це журналістам заявив лідер фракції БЮТ Іван Кириленко, передає УНІАН.

Він зауважив, що поточна сесія Верховної Ради закриватися не буде. "Ми зібрали 150 підписів і ми будемо в залежності від того, яка буде ситуація у країні, пропонувати додаткові засідання", - сказав він.

За словами Кириленка, в умовах критичної ситуації в Україні закривати парламентську сесію є абсурдом. "150 підписів у нас є, уже наступного тижня буде додаткове засідання", - сказав він.

Кириленко повідомив, що сьогоднішнього пленарного засідання не буде, так само, як, ймовірно, не відбудеться завтрашнє засідання. Він пояснив це тим, що фракція Партії регіонів вимагає у першу чергу розглянути законопроект про підвищення соціальних стандартів. При цьому він додав, що будь-які пропозиції розглянути цей проект після того, як його вивчить профільний комітет і уряд, відкидаються.

"Завтрашнього засідання, якщо будуть наполягати так само, як і сьогодні, теж не буде, якщо будуть наполягати тільки на законопроекті, який в очі ніхто не бачив, - сказав лідер фракції БЮТ. - Ми будемо ініціювати додаткові засідання, і протягом липня, і протягом серпня ми на канікули не йдемо".

В той же час, як заявив сьогодні перший заступник лідера фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, робота Верховної Ради буде розблокована тільки в тому випадку, якщо коаліція дасть згоду на розгляд законопроекту про підвищення соціальних стандартів.

"Якщо ми домовимося з приводу розгляду законопроекту про соціальні виплати, тоді буде розблоковано роботу ВР. Поки цього не буде, нічого не буде", - сказав він. Єфремов сказав, що сьогоднішнє засідання парламенту не відбудеться. "Не буде засідання, оскільки ми допрацювали законопроект щодо збільшення соціальних стандартів", - сказав він.

При цьому, за словами Єфремова, ні представники коаліції, ні представники уряду не бажають працювати над цим документом.

Крім того, сьогодні голова Верховної Ради Володимир Литвинзапропонував розглянути питання про можливість підвищення соціальних стандартів завтра о 12.00.

Зокрема, спікер виступив з ініціативою, щоб допрацьований законопроект щодо збільшення соціальних стандартів розглянули Комітет ВР з питань бюджету і Кабінет міністрів впродовж сьогоднішнього дня для того, щоб завтра розглянути його в сесійній залі.

При цьому спікер ВР пропонує до того часу продовжити роботу Верховної Ради, щоб прийняти низку важливих питань.

Зазначимо, що трибуну Верховної Ради сьогодні, як і раніше, блокують народні депутати від Партії регіонів. Загалом роботу ВР паралізовано вже другий тиждень.

Ранок у Раді: трибуну заблоковано, плакати і вимоги опозиції ті ж

Трибуну Верховної Ради в середу, як і раніше, блокують народні депутати від Партії регіонів. Заблоковано президію, трибуну і ложу уряду в сесійній залі Верховної Ради.

Крім того, в сесійній залі, як і в попередні дні, висять плакати "Міністри почекають, спочатку допоможіть людям", "Партія регіонів захистить соціальні гарантії людей", "Алкоголіків і націоналістів - у відставку".

Работу ВР паралізовано вже другий тиждень. Вимога опозиції - розгляд в першочерговому порядку змін до держбюджету в частині підвищення рівня мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму. Домовитися на погоджувальній раді лідерам фракцій не вдалося.

Проте зарплати - це не єдина причина, з якої ПР заважає Раді працювати. Річ у тім, що "регіонали" вимагають відставки міністра внутрішніх справ "алкоголіка" Юрія Луценка і міністра освіти і науки "націоналіста" Івана Вакарчука.

Тим часом прем'єр Юлія Тимошенко бачить справжню причину блокування "біло-блакитними" парламенту в небажанні ПР скасовувати депутатську недоторканність, на чому наполягають "бютівці" та інші парламентарії.

В той же час на порядку денному пленарного засідання на середу першим питанням заплановано розгляд законопроекту про внесення змін до Конституції в частині обмеження депутатської недоторканності.

Згідно з регламентом Верховної Ради, порядок денний пленарного засідання формується за пропозиціями більшості лідерів фракцій.

Також, за регламентом, у середу проводиться тільки ранкове пленарне засідання - до 14.00. Проте чи відбудеться воно сьогодні у зв'язку з блокуванням - не відомо.

Ставнійчук стверджує, що у Ющенка є формально-правові підстави для розпуску Ради

У президента України Віктора Ющенка на даний момент є формально-правові підстави для розпуску парламенту, проте він поки не ініціює дострокові парламентські вибори, заявляє заступник голови Секретаріату президентаМарина Ставнійчук.

"Я згодна з позицією Олександра Лавриновича (першого віце-спікера Ради - прим. ред.), що протягом тривалого часу і практично до терміну, коли закінчиться півроку до чергових президентських виборів, у президента України весь час є праводострокового припинення повноважень Верховної Ради. Проте на сьогодні це не є ініціативою президента України", - заявила Ставнійчук в ефірі "5 каналу" вчора ввечері.

Вона підкреслила, що Ющенко "ставить за мету не тиснути якимсь чином на парламент - розмова повинна вестися про серйозне оновлення влади". "Парламент не працює, і ті закони, які повинні прийматися, - не приймаються", - підкреслила заступник голови СП.

Водночас, за її словами, закони, ухвалені парламентом, "мають популістський характер". "З іншого боку - уряд теж займає цікаву позицію: він обіцяє виборцям все, що вони хочуть почути, і вносить відповідні закони до парламенту, але чітко розуміє, що політична відповідальність перекладається на парламентські політичні сили і на президента", - підкреслила Ставнійчук.

Ставнійчук також зазначила, що самі народні депутати "весь час мусують цю тему - дострокового припинення повноважень парламенту". "Очевидно, самі політичні сили, які сьогодні є у складі парламенту, самі собі дають цим політичну і правову оцінку своєї діяльності, і з урахуванням цього говорять про необхідність дострокового припинення повноважень парламенту", - додала вона.

Заступник голови президентського секретаріату також зазначила, що якщо говорити про формально правові підстави, то термін можливого призначення позачергових парламентських виборів ще не закінчився.

За її словами, виходячи з того, що парламент призначив дату чергових президентських виборів на 17 січня, то термін розпуску парламенту закінчується в 20 числах липня.

"Це дійсно 20-і числа липня 2009 року, з урахуванням того, що парламент, нарешті, визначив дату чергових президентських виборів", - сказала вона